Одна Любов це пекло правда?
Любити все життя одну...
Коли вона тебе забула...
А ти одержимий нею
Як одержимість Сатаною...
Залізла в серце і душу ...
А потім усе... А ти її любиш...
Тепер окультизм зброя ...
Тепер ти одержимий Сатаною
Тому що вона не стала твоєю...
І ніколи не будеш із нею...
Ти мучиш себе роками....
Ти б задушив її своїми руками...
Але ти її любиш вічні розлуки
Ти тепер сам хочеш накласти на себе руки...
І нащо така любов?
Краще б не бачив її ніколи...
Краще б не ходив із нею до одної школи...
Краще б ніколи на неї так не дивився ...
Вона твоя доля?
Це Бог так наказав!
Щоб ти її все життя кохав...
Бог буває гірше Сатани...
Коли одягає любовні кайдани ...
Тепер мені все життя мучитися?
Що обрав не ту школу...
Що покохав не ту дівчину...
Що живу не в тому селі...
Кохана мені на очі не попадайся!
Я позавчора не зміг вкоротити собі віку...
Отаке істинне кохання ..
А не подарунки чи квіти
Хіба буває щасливе кохання?
Бог мене так жорстоко покарав...
Я тепер готовий служити
Темним силам!!!
Сатана теж був колись хорошим!
Він був найкращим ніби цар!
Може Бог його не достатньо любив?
Це ми дізнаємось колись в манускриптах...
Тепер я хочу Сатану в душу пустити
Лиш би поміг мені відімстити....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: Ростислав Мельничук