І знову в'яне листя,
Зникає цвіту слід,
А вітер падолисту
Продовжує політ.
Безкрає синє небо
Захмарилось чомусь;
А я до тебе, пташко,
Лиш подумки тулюсь.
І враз зникає вітер,
І тепло на душі;
Знов розцвітають квіти
В уяві, на межі.
Мені не треба сонця
Та іншої мети,
Бо сонечко єдине
Для мене тільки ти!
Про зустріч нашу мрію
Щоночі і щодень;
Тобі складати хочу
Я безлічі пісень!
Сумую і чекаю,
Надіюся, що ждеш,
І від обіймів моїх
Нікуди не втечеш.
6 листопада 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: Ruslantsio