Чому поліз він в пазурі,
Чи був то подвиг необачний?
Бісився той від нетерплячки,
Хотів напитись крові смачно
До перших півнів, до зорі.
Хто роздуває пузирі,
Ти знав, наруги і облуди ,
Закон німий, підступні судді...
Ти бачив, що з тобою буде,
Коли полізеш в пазурі ?
Поліз із головою чом
В цупке, огидне павутиння,
Які на те були причини. -
Той поміняв свою личину :
Був упирем, став павуком?
А що смачніше - муха, джміль?
Той знається в делікатесах,
Від жертв кайфує і процеса.
І щоб справляти чорну месу,
Де взять ще жертву і звідкіль?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: Рунельо Вахейко