МИ НЕ ПІДНІМЕМ БІЛИЙ СТЯГ

МИ  НЕ  ПІДНІМЕМ  БІЛИЙ  СТЯГ

Війна  провадиться  роки,
У  власній  крові  потопаєм,
У  МИР  торуємо  стежки́,
Та  білий  стяг  не  піднімаєм.

За  що  ж  тоді  загинув  цвіт?
За  що  продовжують  вмирати?
Хай  очі  вже  розплющить  світ
І  перестане  нас  повчати.

Ми  не  піднімем  білий  стяг,  
Бо  стяг  Вкраїни  -  синьо-жовтий,
Ми  всі  прямуєм  до  звитяг,
Хоч  шлях  важкий  і  дуже  довгий.  

Не  програє́мо  ми  війну
Й  здаватись  наміру  не  маєм,
І  чуть  не  хочем  сатану,
Бо  перед  Богом  приклякаєм.

Хай  білий  стяг  підніме  той,
Хто  йде  на  нас  роки  війною,
В  нас  не  один  поліг  герой,  
Який  на  захист  став  до  бо́ю.  

То  ж  очі  хай  розплющить  світ
І  правди  папа  не  забуде!
Вбивають  нас  вже  десять  літ,  
То  ж  синьо-жовтий  всюди  буде!

20.03.2024  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів  ,2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР