Сріблясті води привітно гомонять
І так прудко біжать в невідому даль.
Упіймати юну весну норовлять,
З туманом вистеляють сіру вуаль.
У первоцвіт одягнулась долина,
Яскравими барвами сяють поля.
Від снігу звільнилася полонина,
Лелечий клекіт лине із віддаля.
Сині гори заховались в тумани,
А промені сонця полонять серця.
Панянки одягають кардигани,
Які пасують до світлого лиця.
Весняне тепло серця зігріває,
Ніжно лоскоче котики на вербі.
А пташиний спів людей звеселяє,
Із дитячим сміхом губиться в юрбі.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2024
автор: Віктор Варварич