***
(Моїм забутим жінкам...)
***
На піску всі сліди
Загубилися,
Бо розсипав вітер
Їх
По житті
І до того ще
Зажурилися
Наші дні -- наші дні...
Десь у небі є --
Невидимо,
Височінь сердець,
Як життя
І шукаю я то, що вже
Втрачено,
Що було, колись --
Ти і я...
Плине річка, камінням --
Розділена
І співають в гаях
Солов'ї,
А ми, з тобою -- назавжди,
Розлучені
В кожнім дні -- в кожнім дні...
Ти не знаєш мене,
Як доручено
І.., пройшло, усе,
Уві сні --
Діти наші згубились,
Турботами --
Та не знають всю правду
Сумні...
Намулялось, у фальші --
Брехливими
І облуди слова,
Як туман...
Загубилось кохання
Зрадливеє --
Кожним днем, як обман...
Не шукай більш мене --
Не вернуть ніяк,..
Все пройшло
І не клич, більш --
У сні...
На піску всі сліди
Загубилися,
Як у згадках прощань
Наші дні...
---------------------------------------------
19.03.2024; Paris (Aurora)
=======================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2024
автор: MAX-SABAREN