Впав смартфон лицем на пляшку,
Вмить розбив екрану маску.
Заболіло аж до крові,
Стримавсь ледь на кривім слові.
– Жаль. Така солідна втрата,–
Каже син, побачив тата.
– Безумовно, річ – коштовна.
Пляшка, хоч не була повна?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2024
автор: Шостацька Людмила