(пародія)
[i] Закохаю тебе повільно,
Вже немає куди поспішати.
Як птахам, нам у мріях вільно,
Вітер волі порушив ґрати…
Закохаю, неначе Мавка,
Напою ворожбитським настоєм.
У коханні висока ставка,
Воно іноді поряд з розбоєм…
Надія Семена, поезія «Закохаю»[/i]
Я поклала на тебе око,
І не проти палкого роману.
Але планка твоя висока –
Не дістану таки, не дістану.
Напоїти б тебе... Що ж далі?
Небезпечні відьмацькі настої.
За «сеанси» такі невдалі –
І за ґрати – «подати рукою».
© Надія Бойко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2024
автор: Надія Бойко