Ваше життя - суцільна лажа,
не бачу сенсу плити по шаблону.
І доки хтось стирає з пики сажу,
з келихом квасу йтиму до балкону.
Я не бажаю жити до століття,
барвистий шлях коротший і терпкий.
Для мене смерть це не таке страхіття,
і шлях до світла буде більш легкий.
Бажаю жити так, щоб всі раділи,
і пам'ятали довше, ніж я міг.
Мої слова у пам'яті горіли,
ніби на сонці вранішньому сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2024
автор: Zak_Marko