Дощ зі снігом.
Безбарвно-похмурий вокзал.
Мжить мої зледенілі думки,
що набігли
в рядки, як мереживо шпал:
міжсезоння, війна, час такий…
Безнадійно,
здається. цей світ захворів,
хоч весна ледь торкнула крижин.
У лінійку,
контрастом сумних поїздів,
журавлиний вертається клин.
Семафори
сигнали про мир подадуть:
дочекайся на свій паротяг.
Запроторить
зло в пекло Всесильна могуть..
Прости, Боже… й даруй нам життя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2024
автор: Білоозерянська Чайка