Він пішов
Чесно, лиш тепер розумію
Що він один мене кохав
І все що знала що не вмію
Він так багато ще не сказав
Стояли одне навпроти одного
Дивився глибоко ув очі
Щось в тому питанні рідного
Вже тоді просив помочі
"Оксана, це все для мене?"
І рука на грудях, в очах сміх
Кивала беззаперечно, нене
Таємний монстр для своїх
Любив приємно жартувати
І раз, і два і три - знаєш ти
Раптом веселе розказати
"Оксана, хай буде, поділи"
В передостанній день жест
І кава, що пробуджує зі сну
Йшла і долала потім квест
"Дякую, врятував годину ту"
Вже скоро буде нестерпних два
І все ж таки чекаю розповідь
Як швидко час і день отак мина
Чи ж готувався так заздалегідь
Суботній ранок, що роблю я?
Переляканий біжить Петрусь
А знаєте обірвалося чиє життя?
Шефа ще досі сама вчу і вчусь
Все б не забути так в деталях
Мені ще є що показати на телефоні
Багато чого вже давно в далях
Я підійду, покажу що в цьому сезоні
Ти сам все знаєш, все для тебе
Якби ж ти знав що таки щасливий
Назву тепер тебе я містер Фебре
Сама ж не вірила який важливий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2024
автор: Окса555