Я – чаша із гірського кришталю,
Налите в душу – віршем віддаю.
Остерігаюсь над усе омани.
В олжі – отрута для людських умів:
Так затуманить, хоч би не хотів.
Спустошена – співати перестану.
Джерельним як наповнюсь до країв,
Тоді відчую музику зі слів.
Впаду росою на землицю спраглу,
Повідаю чого найбільше прагну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2024
автор: Оксана Дністран