Це сон про сонце. Без огріхів
Його скалькує змерзлий день.
Під скаралущею горіхів —
Флюорографія легень.
Тетяна Дзюба
Прийшла на кухню й матюкаюсь стиха.
Для веганів це найчорніший день.
Я розчавила на обід горіха,
А там — флюорографія легень.
Я холодильник відчинила рвучко.
В нім броколі вільготно розляглись.
Підступна думка в'ється, мов гадючка:
Це ж мізки розфасовані чиїсь.
Товста морквина, як обрубок пальця.
Картопля — то відрізана ступня.
Подібні ківі на кошлаті яйця,
А гриб... про нього краще змовчу я.
Та все ж не здамсь — дістануся нірвани,
Скурю в астральних пущах фіміам,
Прочищу чакри, нажеруся прани
І, може, дуба з голоду не дам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2024
автор: Ірина Кулаковська