САДИ ВИШНЕВІ ВЖЕ НЕ ТІ

САДИ  ВИШНЕВІ  ВЖЕ  НЕ  ТІ

Сади  вишневі  вже  не  ті,
Які  оспівував  Шевченко.
Слова    звучали  там  прості:
Такі,  що  тішили  серденько.

Сади  вишневі  вже  не  ті,
Й  хрущів  гудіння  менше  чуєм.
І  верболози  не  густі,
Й  таких  малюнків  не  малюєм.

Сади  вишневі  вже  не  ті,
І  вітер  гне  не  так  тополю.
Були  і  є  часи  важкі.
Вірші  були  про  важку  долю.

Сади  вишневі  вже  не  ті,
Панів  і  панщини  немає.
Плуги  і  сохи  вже  не  ті,
І  соловей  не  так  співає.

Сади  вишневі  вже  не    ті,
Не  відправляють  на  заслання.
Дніпровські  кручі  не  круті,
Та  є  й  тепер  поневіряння.

Сади  вишневі  вже  не  ті,
І  не  збирають  вечорниці.
Бердо  й  куделя  не  в  куті,
Й  вода  не  та  вже  у  криниці.

Сади  вишневі  вже  не  ті,
В  снопи  не  треба  шкандибати,
Де  колоски  є  золоті  ,  
Івана  сина  годувати.

Сади  вишневі  вже  не  ті,
У  в’язці  дрова  вже  не  носять.
Але  молитви  все  ж  ще  ті:
Здоров’я  й  долю  в  Бога  просять.

10.03.2019  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР