І вичах чай. А сну немає зовсім.
Шумить листва, бо хоче літа ще.
Прийшла до міста календарна осінь
з не надто прогнозованим дощем.
Співають ринви вересневу пісню,
змивають із асфальту серпня прах.
Їм все одно на те, що буде після,
розтане листопад в рясних снігах.
А поки ще до бабиного літа
неспішно в небі котяться Вози.
Хай спочиває у негоду місто
і ринв не утихають голоси.
15.03.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2024
автор: Микола Соболь