Напише лікар "exitus letalis"
В кінці моєї книжки пацієнта –
І я, як тіло, на столі зостанусь
Задля́ всіляких там експериментів,
А як душа, невидимий для інших,
Через плече загляну ескулапу –
Той запис свідчить, що не мушу більше
Ніко́му за життя давати в лапу,
Що відтепер я вільний політати,
Як у дитинстві уві снах бувало,
І з вітерцем по небу мандрувати
В незвіданії ще далекі да́лі.
І якщо доля стрітися із Богом,
Його я неодмінно запитаю:
Легка була в житті моїм дорога –
Тоді ж яка ціна квитка до Раю?
Чим заплатити я за нього мушу,
Щоби не втрапити до чорта в пельку?
Я чув, що Ти усе читаєш в душах –
Так не спали ж мій фоліант у пеклі!
Між п'яних рим, картинок сороміцьких,
Гріхів із елементом богохульства
Жага до правди там засіла міцно
І віра в справедливість – як безумство...
Не за життя, то хоч би після смерті,
Надію маю, Бог у мене ві́зьме,
Нехай не в подарунок - у пожертву,
Душі моєї викривлену призму.
Лиш Він у праві внести корективи
В будову світу чи у рими ві́ршів.
Як не шукай життю альтернативу,
Вона одна – для праведних і грішних.
Березень 2024 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2024
автор: Олександр БУЙ