КРІПАЦЬКА НЕВОЛЯ І ДОЛЯ ТЯЖКАЯ

КРІПАЦЬКА  НЕВОЛЯ  І  ДОЛЯ  ТЯЖКАЯ

Кріпацька  неволя  і  доля  тяжкая,
І  тю́рми,  й  засла́ння,  і  каторга  знов.
Шевченку  Вкраїна  все  бу́ла  святая,
Й  не  гасла  ніко́ли  до  неї  любов.

Знущання,  побої,  важкая  робота,
І  каторга,  й  біль,  і  окови  важкі.
Не  сон  повноцінний,  а  й  тільки  дрімота,
Життя  у  засла́ннях  й  катюги  лихі.

Нелегко  жило́сь  кріпакам  у  неволі,
На  долю  жалітись  лиш  Богу  могли.
І  босі  ходили,  в  лахміттях  і  голі,
Не  всі  дочекатися  волі  змогли.

А  справити  одіж  не  бу́ло  в  них  змоги  –  
Це  розкіш  була́  для  народу  тоді.
Улітку  ходили  вони  босоногі  –  
Серця́  у  панів,  наче  кремінь,  тверді.

Кріпацьку  неволю,  і  біль,  і  знущання
Шевченко  на  со́бі  відчув  за  життя,
Бо  біль,  що  у  серці  –  це  в  ві́ршах  зізнання.
Вкраїна  для  нього  була́  все  свята.

Не  зрікся  він  неньки,  закутий  в  кайданах,
Любив  Україну  і  в  серці  беріг,
Любив,  не  боявся  на  службі  у  пана,
І  шлях  на  спочинок  додому  проліг.

09.03.2019  р.  

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР