Вздіймай свої втомлені крила
І в Небо лебідкой лети.
Хоробрістью Світ підкорила,
Ти варта "Братів" Доброти.
Рядки я пишу безневинні,
Як, Душу паплюжать твою.
Не має рідніш України,
Співа соловейко в гаю.
Вже крові пролито багато,
Зруйнованих міст і доріг.
Та вірю прийде завтра Свято-
Одна Перемога на всіх.
Рясніє в долині калина
І ніжно бузок зацвіта.
Наснаги тобі, Україно
На довгі щасливі літа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2024
автор: Олександр Киян