Гумор. Валерій Голуб. Літер. пародія.

Наталя  Колісниченко
                 
«Калинове  гроно»
(Полтава,  «Полтавський  літератор»,  Том  3)

Чекання

Моя  душа,  відкрита  небу,
Чекала  вірша,  а  не  грому.
Була  аморфна,  мов  амеба,
Ув  океані  слів  і  втоми.
Її  долоні  не  горіли  –
У  спалахах  чекали  тиші.
А  я  молилася  несміло,
Аби  загуркіт  не  повищав.
Та  вразили  мене  натомість
Холодних  блискавок  кинджали…
Так,  я  обрала  невагомість…
А  ви  чого  іще  чекали?


                   Валерій  Голуб

Четвертий  день  чекаю  вірша.
Вслухаюсь  у  сигнали  з  неба.
Чомусь  прийом  сьогодні  гірший  –
Точніш  настроїть  душу  треба.

Але  загуркіт  став  нестерпним.
Від  грому  розкололось  небо.
Зі  страху  аж  долоньки  стерпли
У  бідної  душі-амеби.

Швиденько  відростивши  й  ніжки,
Душа  дала  у  п’ятку  драла.
І  я…  сховалася  під  ліжко…
А  ви  чого  іще  чекали?


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2024
автор: Валерій Голуб