автор: Zanoza. ID: 429120
Мені пахнить весною зріла осінь.
Дзюркоче мокрим снігом тихе листя.
Ступлю на жовтобривий килим боса,
Покривши біле тіло лиш намистом.
Без суму лист десь покидає гілку,
Вона в дощі ховає свої сльози.
А він комусь чіпляється в гомілку,
Цілує чужі ноги при дорозі...
Валерій Голуб.
Звичний запах
Мені пахтить весною зріла осінь.
Бузковим духом вабить пріле листя.
Піду, пройдусь роздягненою в роси.
Накину для годиться лиш намисто.
Листочки ронить легковажна гілка,
І, граючись, на мене їх скидає.
Поцілить то у кульшу, то в гомілку,
Один прилип, де фіговий чіпляють…
Як та вовчиця, нюхаю повітря
І взимку, і в зелені сінокоси.
Ніщо на світі запах цей не зітре.
Мені пахтить весною зріла осінь…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2024
автор: Валерій Голуб