Не засинай, побудь зі мною,
Давай поглянемо в вікно…
Небо так прагнуло покою,
Якого не було давно.
Вже третій рік не спиться небу,
І місяць чує бою шум,
Для нас не так багато треба —
Удвох лишатися між дум.
Нас гріють не тіла, а светри,
І разом лиш думки несуть,
Хоча між нами кілометри —
Не засинай! Іще побудь…
© Олександр Попроцький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2024
автор: Oleksandr Poprotskyy