ШЕВЧЕНКУ, КОБЗАРЮ, РІДНИЙ НАШ БРАТЕ
Шевченку, Кобзарю, рідний наш брате,
Як Україну нам врятувати?
Як зупинити безвладдя прокляте
Й не дать рідну землю їм шматувати?
Шевченку, Кобзарю, наш ти пророче,
Враг Україну знищити хоче.
Дроби́ть, шматувать на маленькі шматочки.
Гинуть за неньку доні й синочки.
Шевченку, Кобзарю, вкраїнський ти сину,
До тебе на гору наш біль та́кож лине.
Гаптується кров’ю ненька- Вкраїна:
В землю поклали не одного вже сина.
Шевченку, Кобзарю, сину Вкраїни,
Навкруги попелище, суцільні руїни.
Плач роздається, стогін народу,
Ти бачив усе, мов дивився у воду.
Шевченку,Кобзарю, рідний Тарасе,
Земля наша рідна під ворогом плаче.
Кров проливають невиннії люди.
Допоки тривати це все в нас ще буде?
11.03.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР