Перемелює життя
Млин війни нещадно.
Горе ллється, як вода,
Душить газом чадним.
Що не день – трагічна вість.
Просвіту не видно.
Все закінчиться колись,
Всім це очевидно.
Поки ж мелеться мука.
Справно крешуть жорна.
Переповнена ріка
Му́кою жертовно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2024
автор: Оксана Дністран