Згадую мирну весну
Весняним розчерком пера
Сонети березень напише
Про світанкову лісу тишу,
Що первоцвітами зійшла.
Прозорість березневих снів
Вербових котиків пухнатих
І трав, що прагнуть проростати
Під шепіт танучих снігів.
І розбрунькується душа
У неймовірному прозрінні –
Весни й тепла благословінні,
Заб’ється пружно, мов пташа.
Землі гармонія жива
У силу пагонів проллється,
А ніжність стомленого серця
Зазеленіє, мов трава…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2024
автор: Світла(Світлана Імашева)