Мріють міста абрикосовим цвітом,
Мріють дощами із запахом літа,
Мріють під небом квітневим. А діти
В наших містах мріють ранок зустріти.
Мріють про маму живу і про тишу,
Мріють, щоб Бог їх і світ не залишив.
Мріють... Бо мрію не можуть забрати
Навіть безжальні російські солдати.
Сонце зійшло. Так було і так буде,
Наче знамення прийдешнього чуда...
Кожна дитина прокинеться в ліжку,
Поряд з яким є ведмедик і книжка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2024
автор: Анна Шульке