Аня, шість років. Солдат з автоматом.
Прапор. Голубка у небі летить.
В Колі - два танки, бійці із комбатом.
Поруч будинок палає-горить.
З третьго класу Світланка калину
Пишну малює й дівчину сумну.
Пише красиво "Люблю Україну"
Дякує воїнам із ЗСУ.
Вася малює у небі ракети,
Вибухи й полум'я, танк з прапорцем...
Катя малює - солдати уходять.
В дівчини сльози стікають лицем...
Дякуєм, діти. Та іншого разу
Хай на малюнках біліє село,
Квітнуть красиві букети у вазах,
Сяє у вікнах начищене скло.
Коля із татом рибалить на вудку,
Катя гуляє з батьками в саду.
Васі дідусь із верби робить дудку,
Кіцьку Світланочка гладить руду.
Тато у Ані вернувся додому,
Викинув піксель брудний у сміття,
Вийшов у місто в костюмі новому,
В тата попереду - довге життя.
Аня і тата, і маму за руки
Міцно тримає в кіно ідучи.
Фільм на екрані - де не вибухає.
Плачуть від сміху лише глядачі.
Хай на малюнках веселки ясніють,
Хай на малюнках буяє весна.
Хай на малюнках всі діти радіють.
Хай на малюнках... скінчиться війна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2024
автор: МАКСИМ САЛЬВА