Щось торкнеться як, наче дощ зненацька,
До душі моїй - відчуття вразливе,
Жаль сповняє мій у коханні голос:
Серцю - тихіше..
Колір озорить, від очей що маєш,
Ти, і всесвіт знов, все хитають хвилі,
Погляд як лазур, океанський має,
Світлий відтінок.
Чи існує меж поміж-що бажаєш?
Твій цілунок перегорне все тіло,
У чеканні я, лиш один безцінний,
Голос сприймаю.
Кожні рухи вуст, що в гіпноз увводять,
Нікуди очам від цього сховатись,
Червонію, як горобина взимку,
Щось закохався..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2024
автор: Ярослав Бойкович