Тій, Яка виховала мене.
бо було те, що треба, сховане,
з любов’ю й терпінням присвячується
З одної любові
не маючи правди від кулі до перлів
пришлеш з-за кордону
лиш розумувань полімери
аж тут — без любові —
щелепам відвисати
забувають жувати
Ти більший за війну
за матеріалу чорнуху
випадають діаманти
а чи годен хто мати?
Ти Боже Слово Ти — і вухо
на виході в мене не
одне світло духу
де сльозу із Тобою ковтну
мимоволі я більший за війну
03.03.2024, з причастям;
Київ — третій вибір
Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович