«Ніколи і нічого не проси!», –
Вчив після балу Маргариту Воланд.
Роман з вогню він Майстру воскресив,
Пілата врятувавши від неволі…
Як пару Азазелло отруїв,
Вона повстала в сатанинській свиті –
Даро́ваний від Воланда покі́й
Милішим став їй за Господнє Світло…
Отак і ми… По суєті́ сує́т
Сприймаєм зло за Благодать Господню.
Лиш напівп’яний і сумний поет
Спроможний дно відчути у безодні…
Березень 2024 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2024
автор: Олександр БУЙ