України не здолати,
Не зламати , не зганьбить.
Ворогів прийшло багато,
П'ють росу із - під копит.
"Геть додому , окупанти"
Лють злітає з язика.
"Краще нас Вам не чіпати,
Гостра шабля в козака."
Знову кров юнацька л'ється,
Бій під Крутами гремить.
Не влучає куля в Серце,
Ще звитяг панує мить.
Нелюд прагне підкорити,
Забаганок цілий рій.
Не ховає навіть вбитих,
Відмовля землі сирій.
Крук над цвинтарем літає,
Височенним наче світ.
Там чужинська дика зграя
В потойбіччі вся стоїть.
Ім'я славимо Бендери,
Гімн лунає від Душі.
В Копенгагені , в Брюселі
Побратими не чужі.
Не чіпайте нашу Неньку.
Лине правда звідусіль.
Бо летіти далеченько,
Пекло - справжня Ваша ціль.
України не здолати,
Не зламати, не зганьбить.
Вишиванку вдягне Мати,
Жовто- синю, як блакить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2024
автор: Олександр Киян