Червоні грона

Як  береш  за  душу  -  
Не  труси,  як  грушу,  
Не  кажи,  що  мушу
В  тінь  ховати  страх.
Поміж  зелен  листя  -  
Росяне  намисто.
Сонця  дай  напитись  -  
Не  тряси  гілля.
Не  ламай  наснаги,
Не  жалій,  не  згадуй,
Як  нагіршу  ваду
Власного  буття,
Чи  як  нагороду.
Смак  гіркий  у  плоду  -
Кущ  на  осінь  родить.
Нащо  в  липні  рвав

Грона  калини?










адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2024
автор: Серафима Пант