Зацвірінькали синиці,
Кущ під ними загойдавсь –
То брат лютий патери́цю
Брату березню віддав.
Від льодо́вої поли́ви
Швидко зві́льнить її він –
Аж до обрію полине
Срібних крапель передзвін.
А за обрієм лелеки
Вже готуються в політ,
Бо у вирії далекім
Їм не милий всенький світ.
Запульсують клени соком,
Їм берези в унісон.
У берлозі у глибокій
Свій ведмідь залишить сон.
Стане все зеленим, синім
І квітучим навкруги.
А що березень не встигне –
Квітню буде до снаги́.
Лютий 2024 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2024
автор: Олександр БУЙ