щури / залізо / кров / іржава кава
розірваний ланцюг чужих думок
скрипучий механізм ілюзій змовк
нічийна тінь, що зваблює лукаво
зробити в прірву віри в себе крок,
зривається на чорний дикий крик...
<
пейзажі ті ж, свій хвіст кусає рік,
порожнє небо, бліндажі - могили,
благає хтось у когось дати сили
на лють, настояну на баговинні снів,
...хто врізав крила сивій тій весні...
<
відсутність тла / флешбеки - монохроми,
голодні вікна / зламані хрести,
як не врятуєш - хоч занапасти,
не збережеш - заархівуй на тім...
<
не пригадати був чи ні твій дім,
своє ім'я, своє пусте обличчя,
і голос свій - відлуння посейбіччя,
<
і стежка твОя, серед тисяч стеж,
і твоя муза... музою обмеж
<
потворну деконструкцію натхнення...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2024
автор: Ки Ба 1