Ми не росія – Україна,
Де серцевиною – Дніпро,
На пагорбах, геть посивілих,
Живе і житиме добро.
Ми – не росія, чуєш, світе,
Наш Герб – освячений Тризуб,
Землі своєї ми є діти,
Пережили не ‘дну грозу.
Та лиш міцніло наше плем’я,
Умієм правду шанувать.
Нема важливішої теми,
Аніж за волю воювать!
Ми – Україна – не росія!
Глибокий зміст у цих словах!
Ми край житами свій засієм
Не станем мови забувать!
Нема святішого в нас діла,
Як волю й землю зберегти,
Щоб небеса цьому зраділи,
Розквітнуть має край святий!
Ми – не росія – ми – геть інші,
Про це засвідчують віки,
Загляньмо в історичні ніші –
Де ми – сармати, козаки.
Ми – Україна – не росія,
Не войовничий ми народ,
А предків праведних насіння,
Де кожен другий – патріот.
Хіба не ми – надія краю,
Що притомився від війни.
За все ми ворога скараєм!
«Героям слава!» задзвенить!
8.02.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2024
автор: Ганна Верес