Я сонцем весни зацілую долоні
Подихом зігрію душу твою.
Моя любове я у твоїм полоні
Ти взяла у полон душу мою.
Я наче лебідь лечу до твого вікна
Серденько за тобою зітхає.
А я твоє літо ,а ти моя весна...
Зірка рання ,яка надихає.
А там ,де ти - тече ріка із синіх гір
Є море квітів , шепет буйних трав.
Дзвенить жива водиця мелодійних лір
І, для двох сердець сходить сонце із заграв.
Я йду по місячній дорозі до зірок
Падає яскрава зірка рання.
Я нарву букет фіалок поміж квіток
Подарую тобі своє кохання.
------- 2--------
А ти пішов із життя ,так рано,-
Залишив по - собі роздуми життя.
Це лиш особливим - Богом дано:
Відчути,творити ,цей світ - мить буття.
А ти- малював картини ,цей світ
І у своїх долонях тримав небо.
Ровесник весни - моїх юних літ
Мати земля встеляє квіт для тебе.
Я хочу всім розказати про тебе
Про що ти мріяв, думав і ,що читав.
Ти посланець - Ангел божий неба,
Ти - у важкий час країну захищав.
Шляхетний , добрий, ввічливий юнак
Пішов на війну у цей жорстокий бій.
Відважній воїн,та справжній козак
Залишив у моїм серці образ свій.
В руках запалена свічка горить
На колінах стоять у смутку люди.
Ти молодий тобі жити ,любить
А невимовна печаль, жаль у грудях.
Ти птахом злетів увись в тумани
Схилив старий дуб голову у журбі.
В серці глибока рана у мами
Плаче ,цілує чоло,руки тобі.
А ти любив у шахмати грати
Із братом останню партію зіграв.
Пішов на схід країну захищати
На полі бою за нас життя віддав.
А ти красень принц немов із казки
Був найкращий мачо на шкільнім балу.
Був у пеклі, де злети ,поразки...
За Україну пролив кров свою.
Як птах закружляв під небесами
І плаче тато за тобою сину.
Мама вмиває рани слезами
Не відпускає дитя в домовину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2024
автор: Чайківчанка