Сиджу в печалі край вікна,
Тихенько стукає весна,
Тепло душевне віддає,
Говорить дивно: все твоє.
А я повірила в дива́,
Ось, бачу дихає трава
Та спів пташиний у гаю
І знов, радіючи стою.
Завмерла, наче на ту мить.
Моя душа до сліз бринить,
Немовби вдалий аргумент
Я відобразила момент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик