Незмога

У  безсонні  буває  нічному
Із  питань  напада  рій  думок
І  старе  ожива  по-новому
Відчинивши  іржавий  замок.

Не  згадати  всього,  що  минуло
Бо  воно  вже  давно  відцвіло  -
Все,  що  в  юність  надію  вдихнуло
Й  обнадійливу  мрію  сплело.

Та  з  роками  втрачаючи  віру
У  безгрішність  людської  душі,
Як  сам  наче  стрибаєш  до  виру
Де  царюють  гадюки  й  вужі!

Й  повернутися  хочеться  в  юність,
Той  наївності  острів  знайти,
На  якому  відсутня  ще  мужність
Бо  дівчата  ще  носять  банти.

Вихідними  гримить  дискотека,
А  за  клубом  юрба  гомонить  -
Самогончик  приніс  не  лелека
І  від  яблук  нестиглих  щемить.

Й  десь  попереду  світла  дорога,
Де  все  біле  -  не  в  чорних  цятках...
І  стискає  всю  душу  незмога,
Що  в  минуле  не  вернеться  шлях!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2024
автор: Шарм