-Я до сина їздив в гості,
Був на виставці учора,
Вернісажем вона зветься,-
Кумові хвалився Жора.
-Там художник бородатий
Представляв свої картини,
І про образи й пейзажі
Торочив нам дві години.
За хвилину дружні шаржі
Показав, як малювати:
Хто хотів, то він за гроші
Міг усіх обдарувати.
От вже майстер! Вірте, куме,
В мене дух перехопило:
На очах у всіх присутніх
Із картини робить диво.
На портреті - гарний дядько,
Бачать всі: сміється, наче,
Мазнув пензлем біля рота –
І той дядько уже плаче !
Кум відразу розсміявся:
-Його фокус - як пружина!
Так майстерно часто робить
Дорога моя дружина.
Коли п’яний - я регочу,
Тут художник - моя Ніна:
Мазок віником по пиці –
І у мене - кисла міна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2024
автор: Катерина Собова