Поезія із лінії вогню
Поезія ця з лінії вогню,
Де смерть із долями людськими обіймалась,
Де ми «мочили» сепарів, русню,
Самі між «є» й «були» ледь-ледь тримались.
Вона писалась під ракетний шквал,
Де виживав десятий чи трьохсотий,
І клала тисячі своїх москва
Під звуки незакінчених рапсодій*.
Писалася і під розриви бомб,
Що ворог посилав нам щогодини.
Лічити не встигав їх навіть Бог –
Ми ж встояли з ім’ям святим «людина».
Вона писалась під снарядний рев,
Коли й окопи щулились віл страху.
Коли і хто ті гільзи всі збере,
Відомо тільки Богу, мо’, й Аллаху.
Вона тими писалась, хто без рук,
Все ж вірші диктувало його серце,
Аби всі осягнули розмір мук
І біль у закривавленому берці.
Вогнем і кровію написані вони
Про те, як гинули в бою герої справжні.
Хтось це назве щоденником війни,
Де все було: геройство і продажність.
Вони писались, щоб відчув і ти,
Як у вогні ми здобували волю,
Що той, хто землю боронив, святий.
Тобі тепер вершити її долю!
3.02.2024.
------------------------------
* – інструментальний твір вид музичної фантазії на народні теми.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2024
автор: Ганна Верес