Дивлюсь як річка плавно й величаво
Нестримні води вдалину несе свої,
Дивлюся серцем, серцем відчуваю,
Що кожна крапля, кожна складова її
Приватну інформацію тримає:
Ось упустив своє хтось горе у ріку,
Вона його без протидій приймає,
Звільняє душу від тяжких страждань і мук;
А ось від щастя хтось радів, сміявся –
Наповнилась цією радістю й вона;
На березі хтось міркувати взявся –
Сприйняла в себе всі його думки вода.
Й Ріка Життя в собі все уміщає –
Усяку думку, дію, кожен серця рух.
Потрібно дуже чуйно розібратись,
Щоб нести тільки радість, щастя й чистоту,
Любов безгрішну й променисте світло,
Які ввіллються тихо у Ріку Життя,
Вона ж, прийнявши їх в свої глибіні,
Все подарує іншим страдницьким серцям.
18.06.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2024
автор: Martsin Slavo