беззоряно-чорне знов небо знов мапа країни червона
недремне вночі потойбічне чигає по той бік кордону
від мокрого снігу ці ночі стають більш важкі і вологі
зустрілися на перехресті нічному нічні дві тривоги
у першої голос журливий він душу до денця виймає
вона причитає над тими кого уже більше немає
у другої в косах троянди чорніші чорнішого горя
вона заридала за тими кого ось не стане вже скоро
у світі завжди - кажуть – порівну буває щастя і лиха
тож після усього нас мало б чекати сторіччя утіхи
замовкли обидві сирени ще схлипнувши раз наостанок
червоною смугою в небі займається пізній світанок
22.02.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2024
автор: Сергій П*ятаченко