Одна людина мені говорила,
хоча минуло вже багато літ:
«Ненависть ще нічого не створила,
відколи люди появилися на світ».
Ненависть в людях тільки руйнувала
усе, що їй траплялось на шляху,
і навіть те, що із любов’ю будували
люди, нищилося нею без страху.
Кажуть, що ненависть – то сестра любові,
тільки що неясно, сестра - по кому?
Й хто з батьків в чомусь згрішив в основі,
що ненависть у людині залишив саму?
Що б любов не створювала далі –
знищить все ненависть без вини.
Може, це тому, що у медалі
є дві протилежні сторони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2024
автор: Павло Коваленко