Не поспішай… І я не буду…
До ранку світ належить нам.
І ми у нім – єдині люди,
Не владні Богові й чортам.
В кімнаті темрява суцільна,
Тож ми руками, мов сліпі,
Голу́бимося обопі́льно
У ніжній пристрасті палкій.
Цілую губи, пе́щу стан твій –
Нічого ласка не мине.
Ще мить – і ти моєю станеш,
У себе впустиш ти мене…
Але стривай! Насолоди́ся
Жагою близькості сповна́.
Ми довго будемо любитись,
Та ця миттєвість – лиш одна…
Прийму, кохаючи, від тебе
Дівочий найцінніший дар…
І хай не підглядає небо
За нами полум’ям стожар*.
Лютий 2024 року
* стожари (мн.) – зорі, сузір’я
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2024
автор: Олександр БУЙ