[img]https://ic.pics.livejournal.com/nazirlazir/44998265/172013/172013_900.jpg[/img]
Колись сміявся я із Путіна загонів,
І щиро дивувався: «Звідки той маразм?
У нас, - гадав, - таких прибацаних піжонів
Нема ніде, їй-бо!» Та, попри свій сарказм,
Я наштовхнувся на кумедію тотожну:
Це – Гапка: та, що відреклася від Христа!
Вона село змінила на життя заможне -
Бо ж легше віршики писати у містах!
Та зрадила й мене вже заодно із Богом:
Навіщо їй той шлях терновий та важкий?
І стихли пісеньки про польову дорогу:
Вже Гапка «дипломат» - суворий і крутий!
Вона на пару вдвох із Люсею Барилко
Погрозу-ультиматум строче в США!
Мовляв, «я вас там всіх провчу своїм цідилком*
І ваш реЙСтаг зруйную у своїх віршах!»
На весь цей гавкіт, Гапко, дам тобі пораду:
Зроби іще одне таке алаверди –
Поїдь у Краснодар до путінських отрядів
І там серед своїх хоч на весь світ [s]пиии[/s]...тринди!
[i]цідило[/i]к* - марлевий фільтр для відціжування молока після доїння корови. Алегоричне значення здогадуйтесь самі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2024
автор: ПВО