Напівживі вертають із полону.
Що там було не варто їх питати.
Запам'ятають моsкалям до скону
Те, як себе в чужій "поводять" хаті.
Поранених розстрілюють ці звірі,
(Хоч у тварин я вибачення прошу).
Ці сутності не знають в люті міри,
В них ціль тут — убивати нас за гроші.
Їм треба погасити іпотеку,
Мереживні труси для жінки вкрасти...
Гадають смерть від них ще так далеко,
Та в Україні — це не з їхнім щастям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2024
автор: Патара