Край сосняка стоїть солідна жінка:
На відео записує вірша,
Вживаючи голосові відтінки –
Талантами збагачена душа!
Я – весь в сльозах: емоцій – вище стріхи!
Розчулився, немов мале дитя.
На мить задумався - бо ж не до сміху:
«Так, мо’, не треба їй те каяття?
Дивись, - міркую, - почуття сопливі
Знезброїли без пострілів тебе!
Можливо, й справді, істина – у впливі
Душевному: колись ось так гребе?»
Та чую з неба тихий голос Божий:
«Зажди, козаче! Не купуйся тим!
Ти ж знаєш добре, що диявол може
Теж прикидатись янголом святим!
Тому душі ніколи не давайте
Заволодіти віжками життя,
А нею завжди духом управляйте –
Він є владар і джерело буття!»
Тому, панове, майте на увазі:
Чуттєвість ваша – добрий інструмент,
Але в пошані він у тому разі,
Коли керує ним духовний аргумент!
То ж впокоріть себе Святому Слову,
Яке виходить лиш із Божих вуст,
Щоб не розвіяли вас, мов полову*,
І не пішов на смалець весь ваш тлуст*!
Бо ж ворог вправно важелі душевні
Вживає для омани своїх жертв -
Щоб замість духу сили дух плачевний
Суспільство із середини пожер.
Коли ви живете емоцій світом,
Пишаючись тим впливом на людей,
Що він дає вам, еґом підігрітий,
Затямте – зло за ніздрі вас веде!
19.02.24р.
[i]розвіяти, мов полову[/i]* - роз'єднати, позбавити сили, роз'їхатися по різних країнах світу.
[i]тлуст[/i]* - тук, жир. Тлуст пішов на смалець - весь успіх і достаток дістався ворогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2024
автор: ПВО