Поводир

хмари  важкі  наче  вісті  зі  східних  фронтів
чорні  неначе  зневіра  мов  крик  гайвороння
ніч  стало  важко  любити  –  тепер  поготів
важко  в  імлі  розпізнати  це  ті  чи  не  ті
хто  там  іде  нам  назустріч  крізь  ночі  безсонні

хто  це  торкається  пальцями  наших  облич
наче  сліпий  когось  хоче  впізнати  достоту
пес-поводир  підведе  його  нам  до  узбіч
-  хто  це  –  питаєш  -  він  темний  і  скорбний  мов  ніч
-  це  тільки  вітер  лише  тільки  вітер  зі  сходу

вітер  зі  сходу  наповнить  нас  чимось  гірким
що  заповзе  у  легені  в  провулки  в  кімнати
лиже  нам  руки  цей  пес-поводир-побратим
вітер  нам  вкотре  торкає  обличчя  затим
тільки  нікого  не  може  із  нас  упізнати

18.02.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: Сергій П*ятаченко