Як могли? (До поляків, що перекрили кордон, блокуючи машини з українським збіжжям)

Як  могли?
(До  поляків,  що  перекрили  кордон,  блокуючи  машини  з  українським  збіжжям)


Як  могли?
(До  поляків,  що  перекрили  кордон,  блокуючи  машини  з  українським  збіжжям)

Іще  одна  сторіночка  війни.
На  цей  раз  Польща  нам  улаштувала.
Ми  ж  винними  знов  стали  без  вини,
Аби  іще  біднішими  ставали…


Так,  друзі  пізнаються  у  біді  –
У  цім  нас  переконують  століття  –
То  ким,  скажіть,  назвати    вас  тоді,
Коли  ми  бачимо  таке  жахіття?

Зима.  Кордон.  Лютневий  сірий  день…
А  на  асфальті  –  золото  –  пшениця…
Чи  схожі  такі  «друзі»  на  людей?
Таке  у  сні  нам  не  могло  присниться.


Невже  забули,  що  таке  війна?
Збирали  те  зерно  на  міннім  полі?
Перед  очима  це  вам  не  зрина?
Адже  рятуємо  і  вашу  волю!


Якщо  ви  хлібороби,  як  могли
Топтати  те,  що  всім  життя  рятує?
Чим  кращі  ви,  ніж  путінські  орли?
Чи  знаєте,  що  те  зерно  вартує?


То  хто  ж  ви  після  цих  злодійських  дій
І  ким  би  ви  були  без  України?
Сьогодні  європейці,  ви  «круті»,
А  завтра  буде  й  ваше  поле  в  мінах…


Ніхто  не  відмінив  ще  бумеранг,
А  він,  повірте,  ще  існує  в  світі:
Без  нас  на  мінах  будете  вмирать!
Чи  смерті  допоможуть  зрозуміти?!
15.02.2024.


©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: Ганна Верес