О дозволь нахилити небо тобі

Я  нахиляю  сину    небо  тобі,-  
Щоб  цвіла  цвіт  калина    на  могилі  .
Хай  Сонце  світить,  коли  день  у  журбі-  
На  вітті  співають  пісню    пташки  милі.

Співай  пташко  ,  неси  пісню  у  світи!,
Що  ллється  невинна  кров    і  йде  війна.
 Хижа  орда  спалює  в  життя  -  мости
Плаче  мати  за  сином  і  мліє  вона.

О,  ні  ти  не  вмер  ,ти  у  наших  серцях!
Будеш  у  цвіті  калини  вічно  жити.
Ти  оживеш  із  мертвих  ,як  фенікс  птах,  -
Щоб  вічний  вогонь    та  свічу  запалити.

Хай  голуб  принесе  мир  в  Україну!
Запанує  щасливе  життя  на  землі.
Хай  слава  лине  у  світи  про  сина,
Як  він  стояв  на  смерть  у  жорстокій    борні.

Хай  розтане  сніг  ,стихне  хуртовина
Прийде  весна  і  принесе  перемогу.
З  війни  стрічає  мати  свого  сина
Пісня  прожене  із  душі  біль,  тривогу.










адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: Чайківчанка