Стояв похмурий вечір ранньої весни,
Дрібненький дощ мрячив, немов крізь сито,
І по долині слався валом сизих хвиль, –
Імлою далину широку вкрито.
Здригалась часто сива хмара дощова,
Вогонь червоно-жовтий вивергала,
Котила грім з розгоном в хмурих небесах,
І гнівним блиском хмари розтинала.
Бувало, зрідка сильний вітер лиш на мить
Розшарпає туманисту заслону, –
І заблищить в долині смужечка ріки,
На берегах видніють плями чорні.
Сідало сонце десь далеко за ліси,
Проглянуло між хмари на хвилину,
Його останній промінь землю освітив
Й за обрій тихо в темряву полинув…
27. 04. 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2024
автор: Martsin Slavo